ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ПЛОДООВОЧЕВОГО КОНСЕРВНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

НОВОКАХОВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису

Антофій Наталія Миколаївна

УДК: 338.439.62

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ПЛОДООВОЧЕВОГО КОНСЕРВНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук

Науковий консультант
доктор економічних наук, професор
Топіха Валерій Іванович

Нова Каховка – 2010
ЗМІСТ

Вступ 4
Розділ 1. Концептуальні засади формування організаційно-економічного забезпечення розвитку виробничої системи плодоовочевого консервного сектору економіки України
14
1.1. Теоретичні основи розвитку агропромислових виробничих систем (понятійний апарат і постановка методики дослідження)
14
1.2. Об’єктивна необхідність та проблеми розвитку агропромислових виробничих систем в сучасних умовах економіки України
32
1.3. Умови та чинники розвитку плодоовочевих консервних виробництв 47
1.4. Вплив процесів глобалізації та міжнародної інтеграції на розвиток консервного виробництва в Україні
67
Висновки до розділу 1 83
Розділ 2. Методологічні основи формування організаційно-економічного забезпечення розвитку виробництва плодоовочевої консервної продукції
86
2.1. Принципи формування організаційно-економічного механізму регулювання розвитку плодоовочевого консервного виробництва
86
2.2. Складові організаційно-економічного механізму ефективного розвитку плодоовочевого консервного виробництва
104
2.3. Особливості дії організаційно-економічного механізму розвитку плодоовочевої консервної промисловості
118
2.4. Методологія функціонування механізму регулювання розвитку плодоовочевого консервного виробництва
133
Висновки до розділу 2 152
Розділ 3. Економічна оцінка розвитку плодоовочевої консервної промисловості та ринку консервних продуктів
155
3.1. Сучасний стан розвитку виробництва плодоовочевих консервів 155
3.2. Аналітична оцінка стану сировинної бази плодоовочевої консервної промисловості
170
3.3. Аналіз функціонування ринку плодоовочевої консервної продукції 186
3.4. Проблеми та перспективи розвитку плодоовочевої консервної промисловості та її сировинної бази
207
Висновки до розділу 3 225
Розділ 4. Концептуальні основи формування стратегії розвитку плодоовочевої консервної промисловості
228
4.1. Обґрунтування вимог до розвитку плодоовочевої консервної промисловості та її сировинної бази
228
4.2. Принципи формування стратегії розвитку плодоовочевої консервної промисловості
240
4.3. Концепція стратегії розвитку плодоовочевої консервної промисловості
259
4.4. Обґрунтування програми розвитку плодоовочевого консервного виробництва
279
Висновки до розділу 4 297
Розділ 5. Шляхи удосконалення функціонування механізму організаційно-економічного регулювання та прогнозування розвитку плодоовочевого консервного виробництва

300
5.1. Удосконалення організаційно-економічних відносин у процесі реалізації етапів стратегії розвитку системи плодоовочевих консервних виробництв 300
5.1. Формування механізму регулювання розвитку плодоовочевих консервних виробництв в Україні
321
5.2. Вплив інвестиційно-інноваційної політики на механізм регулювання розвитку консервних виробництв
333
5.3. Стимулювання розвитку експортного потенціалу плодоовочевого консервного виробництва
342
Висновки до розділу 5 354
Висновки 358
Список використаних джерел 365
Додатки 387

ВСТУП

Актуальність теми. Пріоритетність розвитку агропромислового комплексу обумовлена природно-кліматичними, історичними, економічними і соціальними умовами України.
Актуальність проблеми розвитку підприємств з виробництва плодово-овочевої консервної продукції визначається тим, що вони вирішують стратегічне завдання забезпечення продовольчої безпеки країни, багато в чому формують якість життя народу, мають значний експортний потенціал, тому проблема пошуку нових підходів до підвищення ефективності їх діяльності є одним із пріоритетних напрямків дослідження вітчизняної економічної науки.
Основними перешкодами на шляху прогресивного розвитку плодово-овочеконсервного виробництва є диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію, застарілі технології, деформована структура економіки, дефіцит фінансових ресурсів, недостатня підтримка держави, самозабезпечення населення консервацією тощо. Але головною проблемою залишається відсутність єдиного стратегічного бачення розвитку плодово-овочеконсервного виробництва.
Головним завданням і передумовою розвитку є створення повного замкненого технологічного циклу вирощування плодів та овочів, їх переробки у консервну продукцію та просування на ринок шляхом створення нового організаційно-економічного механізму розвитку виробництва у інтегрованих агропромислових формуваннях нового типу. Тому провідне місце у розвитку плодово-овочеконсервного виробництва займає наукова розробка проблем реформування економічних відносин підприємств у технологічному ланцюгу виробництва і реалізації продукції. Необхідна розробка теоретико-методологічних основ формування організаційно-економічного забезпечення та відповідної стратегії розвитку консервного виробництва, створення нових інноваційних інтегрованих організаційних форм виробництва. Саме це зумовило вибір теми та розробку проблем цього дисертаційного дослідження.
Стан вивчення проблеми. Теоретичні і загальнонаукові проблеми формування організаційно-економічних механізмів знайшли відображення у роботах вітчизняних і закордонних вчених, як Геєць В.М., Гурвіц Л., Дубровіна Н.А., Іванов В.В., Ізмалков С., Кігель В.Р., Клебанова Т.С., Радзієвський А.І., Сонік К., Ставицький А.В., Хомяк О.В., Черняк О.І., Шумпетер Й., Юдкевич М. та інших.
Дослідженню методологічних аспектів оцінки створення організаційно-економічних механізмів розвитку виробничих систем присвятили роботи Біла І.П., Давиденко І.В., Ібрагімов Е.Е., Кендюхов О., Ліманський А., Ройтмак О.О. та інші.
Конкретні напрямки формування стратегій розвитку агропромислового виробництва та механізмів їх забезпечення розглядали у своїх роботах Костюченко Т.І., Крисанов Д.Ф. Могильний О.М., Мостенська Т.Л., Наумов О.Б., Пархомець М.К., Покотилова В.І., Сидлецька О.С., Топіха В.І., Чорна І.О., Шаповалова І.О., Яценко В.М. та інші автори.
Науковими дослідженнями охоплено більшість питань, що стосуються розвитку агропромислових виробничих систем, але проблему розвитку плодово-овочевого консервного виробництва не можна вважати всебічно вирішеною. Недостатньо вивченою залишається проблематика узгодженого комплексного розвитку всіх виробництв у технологічному ланцюзі від вирощування сировини – до реалізації готової продукції. Дослідження в основному спрямовані на вирішення проблем розвитку окремих складових технологічного ланцюга виробництва плодово-овочевої консервації. Традиційно окремо розглядається сфера збуту готової продукції. Отже, відсутній системний підхід до розв’язання проблеми формування єдиного ефективного організаційно-економічного механізму розвитку, який охопив би аграрну, промислову та збутову сфери виробництва плодово-овочевих консервів.
Також у науковій літературі недостатньо висвітленими залишаються питання методичного забезпечення формування механізмів розвитку конкретних сфер економіки і виробничих систем. Дослідження в цьому напрямку мають загальний характер і не враховують особливостей конкретних виробничих систем, що гальмує їх практичне впровадження. Все це і зумовило перелік вирішуваних проблем у даному дисертаційному дослідженні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились протягом 2004-2009 рр. Дисертаційне дослідження виконувалось в контексті науково-дослідних робіт Новокаховського політехнічного інституту та Херсонського національного технічного університету за темами: «Розробка концепції та організаційно-економічних механізмів формування та управління інвестиційно-інноваційною діяльністю у виробництві» (номер державної реєстрації 0105U003668, 2005-2007 рр.), «Регіональний галузевий розвиток в контексті сучасних ринкових процесів» (номер державної реєстрації 0106U004200, 2006-2010 рр.). Особистий внесок автора полягає у розробці теоретико-методологічних, методичних та практичних засад регулювання розвитку плодово-овочеконсервного виробництва.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних, методологічних та прикладних засад формування та впровадження ефективного організаційно-економічного забезпечення розвитку виробництва плодоовочевої консервної продукції та обґрунтування стратегії розвитку виробничої системи плодово-овочевої консервації в Україні з урахуванням проблем, особливостей, сучасних тенденцій і передумов розвитку економіки.
Реалізація мети дисертаційної роботи зумовила наступні завдання дослідження:
- обґрунтувати концептуальні основи розвитку плодово-овочевого консервного виробництва, визначити і упорядкувати фактори впливу на розвиток плодово-овочевого консервного виробництва;
- дослідити і розвинути теоретичні основи організаційно-економічного регулювання плодово-овочевих консервних виробництв;
- дослідити вплив процесів глобалізації та міжнародної інтеграції на розвиток плодово-овочеконсервного виробництва в Україні;
- визначити сутність і концепцію організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочевого консервного виробництва;
- обґрунтувати методологічні основи формування організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочевого консервного виробництва;
- обґрунтувати методичний підхід до визначення синергічного ефекту інтеграції підприємств у технологічному ланцюзі виробництва плодово-овочевої консервації;
- визначити систему базових критеріїв, які формують новітню основу організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочевого консервного виробництва;
- розробити організаційно-економічний механізм регулювання розвитку виробництва плодоовочевої консервної продукції, який реалізується у організаційній структурі нового типу;
- сформувати стратегію розвитку плодово-овочеконсервного виробництва на основі інтеграції сільськогосподарських, заготівельних, консервних та збутових підприємств в організаційній структурі нового типу, обґрунтувати концепцію стратегії та програму її розвитку;
- розробити модель управління інтегрованої структурою плодово-овочеконсервного виробництва;
- обґрунтувати концепцію стимулювання інноваційного розвитку плодово-овочеконсервних підприємств;
- визначити рекомендації щодо формування механізму стимулювання розвитку експортного потенціалу плодоовочевого консервного виробництва.
Об’єктом дослідження є процес економічного розвитку плодово-овочеконсервної системи в Україні, яка об’єднує підприємства сільськогосподарської та переробної сфер.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні і практичні засади формування організаційно-економічного забезпечення розвитку системи плодово-овочеконсервного виробництва в Україні.
Методи дослідження. Досягнення поставленої мети зумовило використання системи методів дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, вивчення об’єкту у ланцюгу зв’язків, вивчення залежностей предмета від інших предметів. Метод абстрагування використовувався при визначенні понять і категорій, створенні наочних образів. Системний підхід дозволив розглянути об’єкт і предмет дослідження як систему і елемент системи соціально-економічних відносин у державі та у світі. Методи спостереження, виміру і опису використано для вивчення властивостей і зв’язків об’єкта, фіксації кількісних характеристик досліджуваної системи, систематизації даних; метод порівняння – при визначенні тенденцій розвитку, динаміки кількісних і якісних характеристик у виробничій системі; аналітичний і синтетичний методи – при визначенні етапів і факторів розвитку, виділенні елементів об’єкту, взаємозв’язку і взаємодії елементів; системний аналіз і синтез – при формуванні організаційно-економічного механізму і стратегії ефективного розвитку досліджуваного об’єкту; історико-логічний метод – при виділенні історичних і структурних зв’язків виробничої системи плодово-овочевої консервації; індуктивний метод – при прогнозуванні показників розвитку; дедуктивний метод – при розробці пропозицій; математичні методи – для розробки методики оцінки доцільності інтеграції у плодово-овочеконсервному виробництві, методи моделювання застосовані при побудові моделей організаційно-економічного механізму регулювання розвитку плодово-овочеконсервного виробництва у інтегрованій системі нового типу.
Інформаційну базу даних дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерств і відомств, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані міжнародних організацій і установ, монографії, науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування організаційно-економічних механізмів і стратегічного планування розвитку виробничих систем, дані сільськогосподарських і консервних підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі системного дослідження обґрунтовано теоретичні, методологічні, методичні і практичні положення і рекомендації, спрямовані на формування організаційно-економічного механізму і реалізацію ефективної стратегії розвитку плодово-овочеконсервного виробництва. Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:
вперше:
- обґрунтовано методологічні основи формування організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочевого консервного виробництва. Запропоновано новий «ланцюгово-мережний» підхід до формування структури виробництва плодово-овочевих консервів як цілісної системи, яка являє собою технологічний ланцюг з мережами виробництв на кожній його ланці («ланцюгова мережа»), а у динаміці перетворюється на «об’ємну» структуру галузі, де підприємства зі схожою технологією і виконуваними функціями формують певне функціональне поле: виробництва сировини, заготівлі і зберігання, переробки сировини у готову продукцію, збуту готової продукції;
- визначено систему базових критеріїв, які формують новітню основу організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочевого консервного виробництва, до яких належать: науково орієнтована самоорганізація, виробнича саморегуляція і самокоригування, послідовний саморозвиток та самосвідомі передбачувані взаємодії економічних суб'єктів («система 5 С»);
- розроблено організаційно-економічний механізм регулювання розвитку виробництва плодоовочевої консервної продукції, який формується у організаційній структурі нового типу – новому стратегічному альянсі (неоальянсі), що являє собою органічну єдність виробничої, інвестиційної, інноваційної, фінансової, збутової та інших видів діяльності підприємств, об’єднаних за ланцюгово-мережним (технологічно-функціональним) принципом у взаємопов’язану систему функціональних «полів»: виробництва сировини, заготівлі і зберігання, переробки, збуту;
- розроблено концепцію стратегії розвитку плодово-овочеконсервного виробництва на основі інтеграції сільськогосподарських, заготівельних, консервних та збутових підприємств в організаційній структурі нового типу – стратегічному неоальянсі: визначено принципову схему стратегічного планування у системі неоальянсу; розроблено програму розвитку плодоовочевого консервного виробництва;
удосконалено:
- концептуальні основи розвитку плодово-овочевого консервного виробництва – визначено і упорядковано фактори впливу на розвиток плодово-овочевого консервного виробництва, сформовано схему об’єктивно усвідомленого пошуку взаємодії та узгодження практично-орієнтованих цілей розвитку виробничої системи плодово-овочевої консервації;
- визначення сутності організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочевого консервного виробництва, який являє собою систему диференційованих механізмів, призначених для обслуговування стратегій і перетворення рухів і взаємозв'язків одного чи декількох суб'єктів відповідно до намічених задач і цілей. Організаційно-економічний механізм – це сукупність постійно формованих, взаємопересічних і взаємозалежних багатоаспектною взаємодією організаційно-економічного співвідношення міні-механізмів стадій розвитку системних об'єктів;
- методичний підхід до визначення синергічного ефекту інтеграції підприємств у технологічному ланцюзі виробництва плодово-овочевої консервації, який ґрунтується на використанні інструментарію теорії ігор і, на відміну від існуючих підходів, дозволяє з високим ступенем достовірності здійснити прогноз ефектів від впровадження інтеграційних пропозицій плодово-овочеконсервних виробництв;
- модель управління структурою інтегрованого плодово-овочевого консервного виробництва, особливістю якої є створення у структурі альянсу єдиного інформаційного поля, інтегрованого у ринок, що дасть можливість сформувати оптимальну і гнучку виробничу структуру альянсу і досягти поставлених цілей розвитку;
дістали подальшого розвитку:
- теоретичні основи організаційно-економічного регулювання плодово-овочевих консервних виробництв: визначено найактивніші організаційні «вузли» саморегуляції розвитку плодово-овочевого консервного виробництва та основні складові організаційно-економічного регулювання діяльності та розвитку плодово-овочевого консервного виробництва;
- дослідження впливу процесів глобалізації та міжнародної інтеграції на розвиток плодово-овочеконсервного виробництва в Україні, визначено місце плодово-овочеконсервного виробництва України у системі глобальних і внутрішніх зв’язків, проблемні питання, які в умовах міжнародної інтеграції та глобалізації вимагають негайного вирішення;
- концепція стимулювання інноваційного розвитку плодово-овочеконсервних підприємств, що визначає напрями і інструментарій регулювання перешкод інноваційного розвитку, виходячи з виявлених можливостей, які відкриває інтеграція підприємств;
- механізм стимулювання розвитку експортного потенціалу плодоовочевого консервного виробництва. Ідентифіковано можливі проблеми експорту та визначено інструменти їх подолання за етапами експортної діяльності плодово-овочеконсервних підприємств.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані автором результати дослідження з теорії, методології і практики стимулювання розвитку плодово-овочеконсервного виробництва доведені до рівня методичних і практичних розробок. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання їх при розробці механізму і стратегії розвитку плодово-овочеконсервного виробництва України, формуванні галузевих і регіональних програм розвитку, у практичній діяльності сільськогосподарських, консервних і торговельних підприємств.
Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертаційній роботі, використовуються у практичній діяльності Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 1880/69-05-22/6-09 від 14.10.09 р.) Науково-практичні результати дисертаційного дослідження прийняті до впровадження Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради Херсонської області (довідка № 15/3632 від 19.11.09 р.), використовуються у діяльності ДП ТОВ «Югтара» «Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна» (довідка №395/1-8 від 12.10.09 р.). Результати наукових досліджень автора використовуються у навчальному процесі підготовки студентів Новокаховського політехнічного інституту (довідка № 89 від 09.10.09 р.), у навчально-методичній роботі викладачів, у науково-дослідній роботі науковців і аспірантів.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою автора. Наукові результати, висновки і пропозиції, що виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використовувалися лише ті положення та ідеї, які є результатом особистих досліджень дисертанта. У дисертації не використовувались ідеї та розробки, що належать співавторам.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати наукових досліджень, що містяться в дисертації, оприлюднені автором на конференціях, семінарах, нарадах, консультаціях та заняттях, серед яких найбільш важливими були: Науково-практична конференція «Прогнозування соціально-економічного розвитку Херсонської області» (присвяченої 45-річчю ХДТУ), Херсон, ХДТУ, 20 березня 2003 р.; Конференція «Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины», Херсон, ХДТУ, 23-26 вересня 2003р.; Науково-практична конференція «Стратегія економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року та механізми її реалізації», Херсон, ХДТУ, 6 лютого 2004 р.; IV міжнародна науково-практична конференція «Украинское Причерноморье в конкурентном экономическом пространстве», Крим, Феодосія, ХНТУ, 27-30 вересня 2005 р.; Науково-практична конференція «Проблеми легкої та текстильної промисловості», Херсон, ХНТУ, 10-13 жовтня 2005 р.
Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційних досліджень, висновки і пропозиції автора відображені у 32 наукових публікаціях, в т.ч. в 1 одноосібній монографії, 25 статтях у фахових виданнях (5 у співавторстві). Загальний обсяг публікацій складає – 43,6 умовн. друк. арк., з яких особисто авторові належать 39,1 умовн. друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове авторське вирішення важливої наукової проблеми забезпечення розвитку виробництва плодоовочевої консервної продукції. Отримані теоретико-методологічні, методичні і практичні результати вирізняються тим, що в основу організаційно-економічного механізму і стратегії розвитку плодово-овочевого консервного виробництва покладено ідею створення інтеграційного об’єднання нового типу – плодово-овочеконсервного неоальянсу, до складу якого мають увійти виробництва з вирощування, заготівлі плодів та овочів, консервування та реалізації готової продукції. Отримані наукові результати дають подальший розвиток теорії управління структурами виробництва плодово-овочевої консервації в сучасних умовах і на перспективу.
1. Розвиток системи виробництва плодово-овочевої консервації в Україні визначається низкою об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впорядковано за групами: природно-кліматичні, ринкові, правові, регіональні, економічні, організаційні, фінансові, виробничі, ресурсні, соціально-психологічні. Встановлено, що передумовами розвитку системи плодово-овочеконсервного виробництва є: забезпечення продовольчої безпеки, пріоритет розвитку сільського господарства, протекціоністська експортна політика, приріст національного доходу, розвиток суміжних галузей. До основних проблем розвитку галузі слід віднести: відсутність систем і механізмів розвитку; неадаптоване планування і прогнозування; незадовільний фінансовий стан та дефіцит інвестицій; низький технічний розвиток; структурні зміни у виробництві продуктів харчування; сезонність сировини; рівень розвитку інфраструктури; рівень доходів населення; відсутність дієвих заходів захисту вітчизняного виробника. Для забезпечення прогресивного розвитку системи плодово-овочеконсервного виробництва регулюючий вплив слід спрямувати на: збільшення обсягів виробництва та реалізації; узгодження асортименту з потребами споживачів; забезпечення якості відповідно міжнародним вимогам; впровадження швидкісних режимів і скорочення термінів виготовлення; мінімізацію витрат і максимізацію доходів.
2. Україна може відіграти провідну роль у вирішенні глобальної продовольчої проблеми, що можливе за умови формування цивілізованого ринку сільськогосподарської продукції та створення усталених технологічних ланцюгів з виробництва і переробки сільськогосподарської продукції у продукти харчування. Проблемними питаннями, які постають перед плодово-овочеконсервним виробництвом і його сировинною базою в умовах глобалізації є: формування сировинної бази консервного виробництва; стимулювання до використання вітчизняної сировини; оптимізація структури ринку; модернізація виробництва; розбудова інфраструктури та розвиток суміжних галузей; використання сучасних технологій просування і продажу; стимулювання галузевих інтеграційних процесів; формування дієвої програми державної підтримки овочеконсервного виробництва; підвищення конкурентоспроможності продукції.
3. Найактивнішими організаційними «вузлами» саморегуляції розвитку плодово-овочевого консервного виробництва є: пом’якшення сезонності виробництва та збуту, використання трудових ресурсів; довгострокова кооперація від вирощування сировини до збуту готової продукції; спеціалізація виробництва сировини; створення первинних пунктів переробки сировини; формування довгострокових зв’язків із закупівлі тари та допоміжних матеріалів; створення систем управління виробництвом; використання наукової організації праці; інтеграція консервного виробництва в сільськогосподарське; інституціональні заходи; ресурсозбереження; формування широкого асортименту продукції в рамках спеціалізації; використання різних технологічних способів консервування; постійне оновлення виробництва; створення відповідної інфраструктури; гарантоване виконання договорів та заказів; забезпечення необхідного обсягу обігових коштів; оптимальний розподіл прибутку; мотиваційні системи управління персоналом. Склад організаційно-економічного регулювання розвитку плодово-овочевого консервного виробництва формується з елементів: регулювання цілісності розвитку підприємств, інноваційно-інвестиційної діяльності на основі власного капіталу, фінансової діяльності, створення умов операційної діяльності; проведення ефективної комерційної діяльності, створення спонукально-мотиваційних соціальних умов, забезпечення інформаційно-аналітичного оцінювання пошуку та контролю використання ресурсів підприємств.
4. Організаційно-економічний механізм являє собою систему диференційованих механізмів, призначених для обслуговування стратегій і перетворення рухів і взаємозв'язків одного чи декількох суб'єктів відповідно до намічених задач і цілей; це сукупність постійно формованих, взаємопересічних і взаємозалежних багатоаспектною взаємодією організаційно-економічного співвідношення міні-механізмів стадій розвитку системних об'єктів. Організаційно-економічний механізм розвитку плодово-овочеконсервного виробництва має існувати у організаційній структурі, яка у найбільшому ступені відповідає організаційним, виробничим, інвестиційним, фінансовим і комерційним цілям і вимогам розвитку, забезпечує умови саморозвитку комплексу підприємств галузі на принципах міжгалузевої інтеграції.
5. При формуванні нових міжгалузевих інтегрованих структур плодово-овочеконсервного виробництва доцільно базуватися на «ланцюгово-мережному» підході, що передбачає формування структури виробництва плодово-овочевих консервів як цілісної системи, яка являє собою технологічний ланцюг з мережами виробництв на кожній його ланці. У перспективі йдеться про створення «об’ємної» структури галузі, яка складається з функціональних полів (сукупності підприємств зі схожою технологією і виконуваними функціями) і множинних зв’язків між ними. Така структура галузі відповідає альянсному підходу, але виключає галузеву приналежність підприємств і розглядає їх з функціональної точки зору. Запропонована міжгалузева інтегрована організаційна структура – стратегічний альянс нового типу («неоальянс») стосовно системи плодово-овочеконсервного виробництва являє собою органічну єдність виробничої, інвестиційної, інноваційної, фінансової, збутової та інших видів діяльності підприємств, об’єднаних за ланцюгово-мережним (технологічно- функціональним) принципом у взаємопов’язану систему функціональних «полів»: виробництва сировини, заготівлі і зберігання, переробки, збуту.
6. Доцільність створення інтегрованих структур плодово-овочеконсервного виробництва у вигляді стратегічних альянсів нового типу доводиться результатами прогнозування ефектів від впровадження інтеграційних пропозицій плодово-овочеконсервних виробництв, здійсненого за допомогою інструментарію теорії ігор. У даному випадку має місце «кооперативна гра». Додатковий прогнозний прибуток у випадку інтеграції визначених у роботі консервних підприємств із сільськогосподарськими виробниками плодоовочевої продукції оцінюється у 1377,43 тис.грн., що свідчить про високу ефективність інтеграції за технологічною ознакою. Розподіл додаткового отриманого прибутку від створення коаліції та кооперації всіх гравців ринку консервної плодоовочевої продукції здійснено пропорційно рівню прибутку до створення коаліції. Такий спосіб розподілу прибутку є раціональним, оскільки більш високий рівень прибутковості свідчить про достатній рівень конкурентних переваг, забезпеченість ринковою інформацією, використання сучасних технологій. Слід відзначити високий рівень мотивацій сільськогосподарських підприємств до інтеграції із консервними підприємствами, пов’язаний із необхідністю покращити свої ринкові позиції. Створення структур типу неоальянсу є запорукою розвитку виробництва, підйому сільськогосподарських підприємств, покращення якості праці й життя працівників підприємств об’єднання, і врешті-решт, підвищення надходжень до центрального та місцевих бюджетів.
7. Базовими положеннями розробленого механізму управління плодово-овочеконсервним виробництвом повинні бути: науково орієнтована самоорганізація, виробнича саморегуляція і самокоригування, послідовний саморозвиток та самосвідомі передбачувані взаємодії економічних суб'єктів. Загалом ці критерії формують новітню основу організаційно-економічного механізму – «система 5 С», у роботі визначено основні характеристики критеріїв цієї системи.
8. Завдання ефективної дії організаційно-економічного механізму розвитку плодово-овочевого консервного виробництва у стратегічних альянсах слід вирішувати за трьома напрямками: забезпечення планування діяльності підприємств як єдиного цілого, на основі єдиного стратегічного плану; забезпечення для виробничих підприємств прав і організаційно-економічних засобів для впливу на обслуговуючі підприємства і організації; розвиток організаційно-економічних зв’язків на рівні первинних ланок – підприємств і функціональних полів, що дозволить первинним ланкам коригувати регулюючий вплив органу управління з урахуванням поточної ситуації. Механізм управління розвитком альянсу плодово-овочевих консервних виробництв базується на наступних положеннях: механізм розвитку плодово-овочевих консервних виробництв є багаторівневим; механізм спрямований на досягнення цілей сторін соціально-економічних відносин; управління розвитком плодово-овочевих консервних виробництв відбувається через державне й договірне регулювання; в основу механізму закладено принцип відповідності обсягів виробництва та замовлень; об’єктом управлінського впливу є процес формування умов розвитку плодово-овочевих консервних виробництв; на виробничому рівні управління розвитком виробництв здійснюється через розробку та реалізацію програм випуску та удосконалення продукції.
9. Стратегічне бачення розвитку плодово-овочевого консервного альянсу формулюється наступним чином: альянс є організацією, яка об’єднає сільськогосподарські і консервні плодоовочеві підприємства, заготівельні і торговельні підприємства і організації, дозволить розвинути сферу вирощування і переробки плодів та овочів, за допомогою створення сприятливого бізнес-середовища і розвитку ринку плодово-овочеконсервної продукції. Місія плодово-овочевого консервного альянсу нового типу формулюється як консолідація наявного потенціалу, інтересів і ресурсів з метою забезпечення потреб населення у високоякісній харчовій продукції, підвищення якості життя, сприяння соціально-економічному розвитку суспільства на основі вироблення якісних рішень і планів розвитку, партнерства з державними й іншими організаціями. Стратегічними цілями є: динамічне і якісне задоволення суспільних потреб у продукції альянсу; підвищення якості продукції і орієнтація її стандартів на кращі світові зразки; підвищення ефективності виробництва; підвищення темпів росту кінцевого продукту і прибутку; прискорення обігу матеріальних і фінансових ресурсів; розвиток соціальної сфери. Визначено основні напрями реалізації стратегії: перший блок завдань включає заходи щодо розвитку підприємств-членів альянсу; другий блок передбачає заходи щодо розвитку сфери плодово-овочевого консервного виробництва і лобіювання інтересів альянсу; третій блок охоплює вирішення проблем організаційного розвитку альянсу.
10. На основі визначених концептуальних засад формування стратегії розвитку розроблено модель управління інтегрованою структурою плодово-овочевого консервного альянсу. На етапі формування структури альянсу основною ціллю управління структурою альянсу є інтеграція всіх складових елементів структури і об’єднання їх зусиль для досягнення місії і виконання стратегічних завдань розвитку. На подальших етапах розвитку ціллю управління є підтримання збалансованості елементів структури і їх стимулювання до виконання завдань розвитку. Особливістю стратегічного управління плодово-овочевого консервного альянсу є використання прямих зв’язків підприємств функціональних полів: сільськогосподарських підприємств, що вирощують плоди і овочі, заготівельних та складських підприємств, консервних підприємств та торговельних підприємств, що забезпечує погодження обсягів вирощування плодів і овочів зі споживанням консервними підприємствами та реальним попитом на продукцію. Створення у структурі альянсу єдиного інформаційного поля, інтегрованого у ринок, дасть можливість сформувати оптимальну і гнучку виробничу структуру альянсу і досягти поставлених цілей розвитку плодово-овочевого консервного виробництва.
11. Підприємства плодоовочевої консервної промисловості вирішують стратегічне завдання забезпечення продовольчої безпеки країни, тому проблема підвищення ефективності їх роботи на засадах активізації інвестиційно-інноваційної діяльності є одним із пріоритетних напрямків розвитку вітчизняної економіки. Інноваційно-інвестиційна діяльність є особливою формою інвестиційної діяльності, яка реалізується у системі індивідуальних, колективних та суспільних дій наукового, технологічного, організаційного, виробничого, фінансового та комерційного характеру, здійснення яких приводить до впровадження у практичну діяльність нововведень з метою досягнення соціально-економічної вигоди. На основі вивчення світового досвіду визначено заходи стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку системи інтегрованого плодово-овочеконсервного виробництва. Передусім, це діяльність держави та її вплив на перешкоди, які виникають на шляху інвестування в інноваційному напрямі. Регулюючий вплив згруповано за п’ятьма напрямами: створення інноваційної інфраструктури альянсу, яка виступає передатним механізмом, завдяки якому науково-технічні винаходи проходять шлях до впровадження у виробництво; формування правового середовища, через яке реалізується державна підтримка створення відповідних організаційних формувань і регулюючих інститутів НТП; управління ризиком і невизначеністю; створення інвестиційного середовища, в якому формуються фінансові джерела потенційних інновацій; формування соціокультурного середовища інноваційної діяльності альянсу.
12. Розвиток плодово-овочеконсервного виробництва передбачає активізацію експортної діяльності підприємств неоальянсу. Для плодоовочевих консервних підприємств можна виділити шість етапів експортної діяльності, на кожному з яких у потенційного експортера виникають труднощі і проблеми, специфічні для зовнішньоекономічних операцій: пізнання ринку і умов діяльності на ньому; підготовка експортної операції; формування пропозиції для зарубіжного ринку; фінансування замовлення; виконання замовлення і його гарантування; сплата ціни контракту іноземним клієнтом. Система стимулювання експорту повинна мати на озброєнні цілу низку інструментів і програм: інформаційне та консультаційне забезпечення експортних операцій; стимулювання експортерів до участі у виставках і відкриття ринків; страхування витрат на формування пропозиції; пільгове кредитування; експортне страхування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика / Г.Л. Азоев. – М: Центр экономики и маркетинга, 1996.
2. Алексєєв І.В. Стратегії та регулювання інноваційного розвитку виробничо-господарських структур: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора економ. наук: спец. 08.06.01 / І.В. Алексєєв. – Київ: Інститут економічного прогнозування НАН України, 2002. – 33 с.
3. Артюх Т.О. Особливості маркетингових досліджень на ринку овочевої продукції / Т.О. Артюх // Економіка АПК. – 2008. - №8. - С. 122-125.
4. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекцій / Г.В. Атаманчук. –М: Юрид.лит., 1997. -400с.
5. Ахламов А.Г. Позитивні риси впливу органів державного управління на конкурентоспроможність підприємств регіону / А.Г. Ахламов, М.М. Миколайчук // Экономические инновации. Выпуск 23: Украинское Причерноморье в конкурентном экономическом простарнстве (конкурентоспособномть товаров и товаропроизводителей в условиях глобализациии). Сборник научных работ. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2005. – С.9-15.
6. Бабич Д.В. Стратегічне регулювання стійкого функціонування і розвитку економічних систем: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. економ. наук / Д.В. Бабич. – К.: Науково-дослідний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 2002. – 27 с.
7. Бармина А.В. О различных формах интеграции предприятий / А.В. Бармина, А.В. Карзова // Текстильная промышленность. – 2002. - №10. – С.37-38
8. Басюркіна Н.Й. Особливості агропромислової інтеграції в умовах трансформації економіки (на прикладі плодоовочеконсервної галузі) / Басюркіна Н.Й. // Південноукраїнський правничий часопис: наук. журн. — Одеса, 2007. – № 3 — С. 84—89.
9. Белорус О. Теория менеджмента: стратегия управления предприятием / О. Белорус, В. Рогач // Экономика Украины. – 1993. – №11. - С. 26-31.
10. Белая И.П. Стимулирующая функция организационно-экономического механизма управления производственными системами / Белая И.П. // Модели и методы управления экономическими объектами. Сб. науч. трудов.- Донецк.: ДонНУ, 2004. - № 3. - С. 80-94.
11. Бобровник В.М. Теоретико-методологічні засади формування критеріїв ефективності організаційних структур управління підприємствами / Бобровник В.М., Ченаш В.С., Тарашевська О.В. // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2003. - №5. – Ч.2. – Т.2. – С. 72-76.
12. Богданов А. Технология. Всеобщая организационная наука / А. Богданов. – М.: Экономика, 1989.
13. Богуславський О.В. Механізм розв’язання економічних суперечностей у перехідній економіці / О.В. Богуславський // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. – Вип. 2 (45) / наук. ред.. І.К. Бондар. – К., 2005. – С.20-25.
14. Боссиди Л. Искусствоо результативного управления / Л. Боссиди, Р. Чаран. – М.: ООО «Издательство «Добрая книга», 2004. – 288 с.
15. Бостін Ф. Вироблення аграрної політики / Ф. Бостін // АгроСвіт. – 2001. - № 11. - 1 червня.
16. Бугель Ю.В. Організація кредитного процесу комерційних банків в Україні / Ю.В. Бугель // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 207: В 5т. Том ІІ – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.473-478.
17. Бунчук М.А. Инновация и технологическая політика в социальном рыночном хозяйстве / М.А. Бунчук // Наука и наукознавство. – 2001. – №2. – С.98-103.
18. Бутник О.М. Економіко-математичне моделювання динамічних закономірностей розвитку економічних систем / О.М. Бутник. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2003.
19. Варченко О.М. До питання формування конкурентних переваг на ринку продуктів бурякоцукрової галузі / О.М. Варченко // Вісник аграрної науки. – 2000. -серпень.
20. Васильєва Н. „Консерваторія” / Н. Васильєва // Бизнес. – 2007.- № 9. – С. 140-142.
21. Вайкок Р.А. Индикативно-балансовое планирование и оптимизация динамических свойств экономических систем: дис. кандидата эконом. наук / Р.А. Вайкок. - Ставрополь: Ставропольский государственный аграрный университет, 2006. – 168 с.
22. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. / З.С. Варналій – К: Прес, 2002, -239с.
23. Васильева Н. „Консерваторы”-2002. Годовой промышленный обзор рынка плодоовощных консервов / Н. Васильева // Бизнес. – 2002. - №33(500) – Електронний ресурс – режим доступу: http://www.business.ua.
24. Венгер А.М. Особливості управління трудовими ресурсами за нових форм господарювання / А.М. Венгер // Вісник КДУТД. – 2001. - №2. – С143-148.
25. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1995.
26. Вернадский В.И. Научная мысль как планетарное явление / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1991.
27. Витлинский В.В. Риски в менеджменте / В.В. Витлинский, С.И. Наконечный. - К.: ТОВ «Борисфен-М», 1996.-336с.
28. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник для студентов, обучающихся по специальности и направлению “Менеджмент” / О.С. Виханский, 1998. – 292с.
29. Власов В. Тенденции и проблемы глобальных процессов в мировой продовольственной сфере / В. Власов // Экономика Украины. – 2006. - №3. – С.75-86.
30. Власюк А. Стабилизация экономики Украины: аналитическая оценка приоритетов / А. Власюк // Экономика Украины. – 1995. – № 12. – С. 19-29.
31. Востряков О.В. Принципи функціонування підприємств в постіндустріальній епосі / О.В. Востряков // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління. Том 7 (випуск 8). Формування ринкової структури у трансформаційній економіці України. Збірка наукових праць економіко-правового факультету. Одеса: «Астропринт», 2004. – С. 263-273.
32. Гальчинський А. Економічна наука: проблеми методичного оновлення / А. Гальчинський // Економіка України № 3 2007.-с.4-13.
33. Гамма Т.М. Чинники максимізації прибутку на підприємствах молочної галузі / Т.М. Гамма // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск189: В 5 т. Том III. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – С.774-779.
34. Геец В. Характер переходных процессов к экономике знаний / В. Геец // Экономика Украины. – 2004. - №4. – С. 4-14.
35. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник для вузов / И.Н. Герчикова. – М., 2000. – 501 с.
36. Гинзбург Л.Н. Пути развития промышленности лубяных волокон / Гинзбург Л.Н., Фридман Е.М., Дынин Ф.М.. – М.: Легкая индустрия, 1980. – 151 с.
37. Господарський кодекс України №436-IV від 16 січня 2003 року.
38. Гошовська (Коломієць) О.В. Встановлення потенційних переваг від синергії / О.В. Гошовська // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” „Проблеми економіки та управління”. – Львів: – 2001.– №425. – С.352-357.
39. Гречан А. П. Інноваційний розвиток легкої промисловості України / А.П. Гречан. – К.: КНУТД, 2004. – 268 с.
40. Гришкін В.О. Деякі аспекти визначення соціально-економічних домінант забезпечення розвитку / В.О. Гришкін // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 191: В 4т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С.48-53.
41. Давиденко І.В. Шляхи оптимізації використання потенціалу регіональної рекреаційної системи / І.В. Давиденко // Вісник соціально-наукових досліджень, вип. 12. – Одеса, 2002. – С. 19-23.
42. Даниленко А.С. Основні напрями удосконалення земельних відносин та їх роль у формуванні стратегії національної продовольчої безпеки України у XXI столітті / А.С. Даниленко // Економіка АПК. – 2001. - № 4.
43. Демехин В.А. Земельные ресурсы Херсонской области – базовый фактор региональной экономической политики / [Демехин В.А., Пелых В.Г., Полупан Н.И., Величко В.А., Соловей В.Б., Мельничук С.Д., Малюта А.Н.] / Под редакцией канд. техн. наук В.А. Демехина. – К.: Аграрна наука, 2007. – 152с.
44. Економіка підприємства: Підручник. – В 2т. Т1 / За редакцией С.Р. Покропивного. – К.: Вид-во «Хвиля-Прес», Донецьк: Мале підприємство «Поиск», Т-во книголюбів, 1995. – 400 с.
45. Економіка підприємства: Навчальний посібник – К: «Каравела»; Львів: «Новий світ – 2000», 2001. – 298 с.
46. Електронний ресурс – режим доступу: www.fao.org
47. Електронний ресурс – режим доступу: http://www.pricereview.com.ua
48. Електронний ресурс – режим доступу: http://www.rproject.ru.
49. Електронний ресурс – режим доступу: www.ifc.org.
50. Електронний ресурс – режим доступу: http://www.propozitsiya.com
51. Електронний ресурс – режим доступу: www.minagro.kiev.ua
52. Електронний ресурс – режим доступу: www.bizpro.org.ua.
53. Електронний ресурс – режим доступу: www.lol.org.ua.
54. Електронний ресурс – режим доступу: www.ueplac.kiev.ua.
55. Електронний ресурс – режим доступу: www.pbhfoundation.org.
56. Електронний ресурс – режим доступу: http://www.retail.ua.
57. Електронний ресурс – режим доступу: http://www.stplan.ru/articles/theory/strplan.htm.
58. Еременко В. Роль государства в отношении аграрного сектора экономики / В. Еременко, В. Привалов // Экономика Украины. – 1994. - №4.– С. 58-63.
59. Ерошенко Н. Проблемы теории и практики мехотраслевого хозрасчета в агропромышленном комплексе / Н. Ерошенко, П. Гайдуцкий // Экономика сельского хазяйства. – 1987. - №5. – С.29-35.
60. Ершов М. Экономический рост: новые проблемы и новые риски / М. Ершов // Вопросы экономики – 2006 – № 12 – с. 20-37.
61. Жданова Л.Л. Динаміка відтворювальних пропорцій суспільного виробництва в умовах науково-технічного прогресу / Л.Л. Жданова // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 7 (Випуск 8) Формування ринкової структури в трансформаційній економіці України. - Одеса: „Астропринт”, 2004. –С. 35-43.
62. Закон України №2137 від 25.06.2009 р. "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції". // Електронний ресурс – режим доступу: http://forum.rbc.ua, http://www.gska2.rada.gov.ua
63. Заславська Т.И. Социетальная трансформация российского общества / Т.И. Заславська. – М.: «Дело», 2002. – 190 с.
64. Заярний В. Підсумки першого року реформ в АПК України / В. Заярний // АгроСвіт. – 2001. - № 4. - 27 лютого.
65. Ібрагімов Е.Е. Концепція підвищення ефективності проектування організаційних структур підприємства / Е.Е. Ібрагімов // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. – №10. – С.107-109.
66. Іванова В.М. Проблеми оптимізації національного й іноземного інвесту¬вання промислових підприємств в Україні / В.М. Іванова // Зб. наук. праць. Вип. 49 / Відп. ред. В.Є.Новицький. – К.: ІСЕМВ НАН України. – 2006. – С. 116–124.
67. Іванова Є. Методичні засади стратегічної оцінки інноваційного потенціалу підприємств хімічної промисловості / Є. Іванова // Економіст. – 2006. - №12. – С.68-71.
68. Інноваційний менеджмент/ Під. ред. С.Д. Ильенковой. – М.: Банки і біржі, 1997 р.
69. Іщенко О.І. Удосконалення планування регіонального розвитку агропромислового комплексу / О.І. Іщенко // Вісник аграрної науки. – 2000. - вересень.
70. Измалков С. Теория экономических механизмов / Измалков С., Соник К., Юдкевич М. // Вопросы экономики. – 2008. - №1 - С.4-26.
71. Ильюшенко В. Возможно ли ликвидировать экономические тромбы? / В. Ильюшенко // Экономика Украины. – 1995. - №9. – С. 40-46.
72. Инновационный менеджмент: Справочное пособие /под ред. П.Н.Завлина, А.К.Казанцева, Л.Э.Миндели. Изд. 2-е перераб. и доп. – М.: ЦИСН, 1998. – 568 с.
73. Иоффе И.Г. Экономика текстильной промышленности: Учебник для вузов текстильной промышленности / И.Г. Иоффе, Е.Н. Пекшева, З.В. Боброва. – М.: Легкая и пищевая промышленность. 1981. – 392 с.
74. Йонсон Е. Інвестиції в плодоовочевий сектор України / Проект аграрного маркетингу IFC / Еббе Йонсон // Електронний ресурс – режим доступу: http://www.lol.org.ua.
75. Карпенко Л.М. Теоретичні аспекти управління прибутком підприємства / Л.М. Карпенко // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2004. - №6. – С. 136-140.
76. Капитализм по-датски / О.Ю. Абашкина. Бразилия: формирование «открытой» экономики. / Бунегина И.А. – М.: Знание, 1992. – 80 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Серия «Экономика»; №2-3)
77. Кваша С.М. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в АПК України / С.М. Кваша // АгроІнКом. – 2001. - № 7.
78. Кваша С.М. Трансформаційні перетворення в зовнішньоекономічній діяльності АПК / С.М. Кваша // Вісник аграрної науки. – 2000. - серпень.
79. Кваша С.М. Удосконалення аграрних зовнішньоекономічних відносин та особливості регулювання аграрного ринку в країнах ЄС / С.М. Кваша // Економіка АПК. – 2000. - № 6.
80. Кендюхов О. Сутність і зміст організаційно-економічного механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства / О. Кендюхов // Економіка України. – 2004. – №2. – С.33-41.
81. Кігель В.Р. Методи і моделі підтримки прийняття рішень у ринковій економіці: Монографія / В.Р Кігель. – К.: ЦУЛ, 2003. – 202 с.
82. Кириленко І.Г. Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та погляд у майбутнє / І.Г. Кириленко // Економіка АПК. – 2001. - № 4.
83. Колот В. М. Підприємництво: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / В.М. Колот, О.В. Щербина. – К.: КНЕУ, 2004. - 160с.
84. Комков Н.И. Методы анализа стратегій развития компании ОАО «Газпром» / Н.И. Комков, М.В. Кротова // Проблемы прогнозирования. – 2002. - №1. – С.36-57.
85. Контролинг – как инструмент управления предприятием / [Е.А. Ананькина, С.В. Динилочнин, Н.Г. Данилочкина] / Под ред. Н.Г. Данилочкиной. – М.: Аудит ЮНИТИ, 1998. – 279 с.
86. Костюченко Т.І. Оптимізація виробничо-галузевої структури сільськогосподарського підприємства із застосуванням економіко-математичної моделі / Т.І. Костюченко // Економіка АПК. – 2002, №8 С. 76-81.
87. Крещенко О.В. Логистические стратегии развития предприятия / О.В. Крещенко, И.Н. Фабрая // Риноква економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 7 (Випуск 8) Формування ринкової структури у трансформаційної економіці України. Збірка наукових праць економіко-правового факультету. Одеса: „Астропринт”, 2004. – С.472-478.
88. Крючковський В.В. Комплексне економіко-математичне моделювання планування виробництва в інноваційній структурі агротекстильного альянсу / В.В. Крючковський, О.Б. Наумов.// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 202: В 4 т. Том I. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.233-239.
89. Купінець Л.Є. Ціновий механізм підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської продукції / Л.Э. Купінець // Вісник Технологічного університету Поділля. – 2002. - №5. – Ч.2. – Т.3. – С. 214-217.
90. Курс для высшего управленческого персонала: Сокр. пер. с англ. / Под научн. ред. В.И. Терещенко. М.: «Экономика», 1971. - 807 с.
91. Лазаренко П. Социальное возрождение села как условие укрепления украинского государства / П. Лазаренко // Экономика Украины, 1996, - №3. – с.4-10.
92. Ленин В.И. Полное собрание сочинений / В.И. Ленин. – М.: Издательство политической литературы, 1967.
93. Ліманський А. Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності промислових підприємств в умовах трансформації та євроінтеграції (на прикладі промислових підприємств Польщі та України): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. екон. наук: спец. 08.06.01 «економіка, організація і управління підприємствами» / Анжей Ліманський. – Львів, 2003. – 40 с.
94. Лисецький А. Аграрний сектор України: адаптивний саморозвиток і глобальні виклики у регіональному вимірі / А. Лисецький, М. Соломко, І. Думич // Економіка України. – 2007. - №11. – С. 57-69.
95. Лисецький А.С. Продовольча безпека України: теорія, методологія, емпіричний аналіз / А.С. Лисецький. – К.: Оріони, 2005.
96. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения: Учебник /Б.Г. Литвак. – 5-е изд. – М.: Дело, 2004. – 416 с.
97. Лукинов И. Реформы в Украине: нужны реалистические подходы / И. Лукинов // Экономика Украины. - 1995. - №2. – С.3-14.
98. Лукінов І.І. Продовольча безпека та її гострота у світовому вимірі / І.І. Лукінов // Економіка АПК. – 2001. - № 4.
99. Ляшенко І.М. Прогнозування динаміки сільськогосподарського виробництва на базі «коротких» вибірок / І.М. Ляшенко, О.І. Снитюк // Статистика України, 2003. - №1. – С.11-16.
100. Маказан Є. В. Формування грошових потоків сучасних підприємств харчової промисловості / Є.В. Маказан // Формування ринкових відносин в Україні. - 2006. -№10.- С. 83-86.
101. Макконнелл К.Р. Экономикс: Принципы, проблемы и политика. В 2т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т.1. / К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю. – М.:Республика, 1992. – 399 с.
102. Маркс К. Капитал / К. Маркс. – М.: Госкомиздат, 1963. – Т.1. – С. 51.
103. Маркс К. Сочинения / К. Маркс, Ф. Энгельс. – Т.12.
104. Марцин В. Планомерность при переходе к экономическим методам регулирования рынка / В. Марцин // Экономика Украины. – 1995. - №9. – С.47-52.
105. Масюк Ю.В. Економіко-математична модель оновлення технологій виробництва молока за багатьма критеріями / Ю.В. Масюк // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 202. В 4 т. Т.I – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005 – С. 75-80.
106. Математическое моделирование трансформационной экономики: Учебное пособие / [Клебанова Т.С., Раевнева Е.В., Стрижиченко К.А., Гурьянова Л.С., Дубровина Н.А.] – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2004. – 280 с.
107. Материалы XXVII съезда Коммунистической партии Советсткого Союза. – М.: Политиздат, 1986. – 352 с.
108. Мельник Ю.Ф. Агропромислове виробництво України: уроки 2008 року і шляхи забезпечення інноваційного розвитку / Ю.Ф. Мельник, П.Т. Саблук // Економіка АПК. – 2009. - №1. - с. 3-15.
109. Мельник І.О. Поглиблення інтеграції в молокопродуктовому підкомплексі// Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Спецвипуск 2(26), т. 1 – Миколаїв, 2004 – С. 212-216.
110. Мельянцев В.А. Восток и Запад во втором тысячелетии: экономика, история и со¬временность / В.А. Мельянцев. — М., 1996. – 304 с.
111. Менеджмент трудової активності працівників підприємства: Навчальний посібник / [І.І. Грузунов, М.А. Коваленко, В.Я. Проценко, Л.М. Радванська, Л.Є. Сухоплін, Г.М. Швороб та ін.] – Нова Каховка: КП „Новокаховська міська друкарня”. – 2005. – 288с.
112. Минцберг Г. Школы стратегий / Г. Минцберг, Б. Альстрэнд, Дж. Лэмпел / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Кантуревского. – СПб: Питер, 2001. – 336 с.
113. Могильний О.М. Організаційно-економічний механізм державного регулювання аграрного виробництва у трансформаційний період: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. екон. наук: спец. 08.07.02 «економіка сільського господарства і АПК» / О.М. Могильний. – Київ, 2003. – 38 с.
114. Моделі і методи соціально-економічного прогнозування: Підручник / [Геєць В.М., Клебанова Т.С., Черняк О.І., Іванов В.В., Дубровіна Н.А., Ставицький А.В.]. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2005. – 396 с.
115. Моделирование экономической динамики: Учебное пособие / [Клебанова Т.С., Дубровина Н.А., Полякова О.Ю., Равнева Е.В., Милов А.В., Сергиенко Е.А.]. – 2-е изд., стереотип. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2005. – 244 с.
116. Москвин А.И. Тенденции и перспективы роста народного благосостояния / А.И. Москвин, А.И. Пастушенко. – К.: Общество «Знание» Украинской ССР, НИЭИ Госплана УССР, 1986. – 20 с.
117. Мостенська Т.Л. Економічний механізм формування і ефективного функціонування молочної промисловості України: дис. доктора економ наук / Т.Л. Мостенська – К., 2001. – 410 с.
118. Мохненко А.С. Соціальна характеристика діяльності підприємств малого бізнесу // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. стат. – Херсон: Херсонський державний аграрний університет. – 2001. – № 17. – С. 179-186.
119. Мочерный С.В. Экономический словарь-справочник / С.В. Мочерный, И.Р. Михасюк. – К.: Femina, 1996.
120. Назарова Л.В. Удосконалення відносин між виробниками яловичини і її переробниками в пореформений період / Л.В. Назарова // Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи. – Миколаїв, 2001. – с. 11.
121. Науковий звіт Інституту тваринництва степових районів ім М.Ф. Іванова “Асканія-Нова”: Звіт про НДР / Інститут тваринництва степових районів ім М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”. – Асканія-Нова, 1997.
122. Наумов О.Б. Розвиток текстильної промисловості та її сировинної бази / О.Б. Наумов. – Херсон: Олди-плюс, 2004. – 396 с.
123. Наумов О.Б. Концептуальні підходи до формування механізму адаптаційних систем управління якістю текстильної продукції / О.Б. Наумов, О.В. Мартинова // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. – Випуск 238: В 5 т. – Т. ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. – С.968-977.
124. Наумов О.Б. Система управління якістю в інтегрованих аграрно-текстильних виробництвах / О.Б. Наумов // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 201: В 5 т. Том III. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С.718-727.
125. Нухович Э.С. Мировая экономика на рубеже XX-XXI векав / Нухович Э.С., Смитиенко Б.М., Эскиндаров М.А. - М., 1995. - 103 с.
126. Некрасова Л.А. Принципы выбора и оценки стратеги развития предприятия в условиях трансформационной экономики / Л.А. Некрасова // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. Том 7 (Випуск 8). Формування ринкової структури у трансформаційній економіці України. Збірка наукових праць економіко-правового факультету. Одеса; «Астропринт», 2004. – С. 506-513.
127. Николенко Ю.В. Перестройка инвестиционной политики – важный фактор интенсификации / Ю.В. Николенко. – К.: Общество “Знание” УССР, 1987. – 23 с.
128. Новиков Д.А. Модели и методы организационного управления инновационным развитием фирмы / Д.А. Новиков, А.А. Иващенко. – М.: КомКнига, 2006. – 332с.
129. Общая часть к сборникам укрупненных показателей восстановительной стоимости зданий и сооружений, имеющихся в учреждениях и организациях, состоящих на государственном бюджете. М.: Энергия. – 1971. – 25 с.
130. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов / С.И. Ожегов / Под ред. докт. филол. наук, проф. Н.Ю. Шведовой.-14-е изд. Стереотип.-М.: Рус. яз., 1983.-816с.
131. Офіційний сайт журналу „БІЗНЕС” – Електронний ресурс – режим доступу: http://www.business.ua/
132. Панченко К.В. Теоретичні та методологічні аспекти аналізу структурних трансформацій в економіці / К.В. Панченко // Ринкова економіка: (Випуск 8). Формування ринкової структури у трансформаційній економіці України. Збірка наукових праць економіко-правового факультету. Одеса: «Астропринт», 2004.- С. 72-79.
133. Пархомець М.К. Організаційно-економічні основи формування та ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. економ. наук / М.К. Пархомець. - Тернопіль, 2004. - 31 с.
134. Паршев А.П. Почему Россия не Америка / Серия «Великое противостояние» / А.П.